4 квітня 2014 року Регіональний філіал Національного інституту стратегічних досліджень у м. Львові спільно з Львівською комерційною академією, Запорізьким інститутом економіки та інформаційних технологій, Центром суспільних інновацій, Громадською організацією «Академічний простір» та Програмою Інституту відкритого суспільства HESPOSI (м. Будапешт) провів круглий стіл на тему: «Проблеми зовнішньої міграції України та інших пострадянських держав».

У заході взяли участь провідні науковці, українські та міжнародні експерти, представники місцевого самоврядування, співробітники навчальних закладів та наукових установ, лідери громадських організацій, інші професійно зацікавлені особи.

Зі вступним словом до учасників засідання звернулися представники організаторів круглого столу: к.е.н. Володимир Волошин, д.е.н. Віктор Борщевський, д.е.н. Марія Флейчук.

З доповідями на засіданні круглого столу виступили:

— к.е.н. Оксана П’ятковська (Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка) у доповіді «Проблеми зовнішньої міграції в Україні» окреслила тенденції міжнародної міграції у світі після світової фінансово-економічної кризи, охарактеризувала місце України у світових міграційних потоках, проаналізувала відповідність міграційної політики України сучасним викликам міжнародної міграції.

Визначальними тенденціями у розвитку міграційних процесів України доповідач назвала: зниження обсягів короткострокової трудової міграції, зменшення частки мігрантів до Російської Федерації, зростання частки трудових мігрантів з урегульованим статусом, зростання у міграційних процесах частки осіб із повною вищою освітою (з 13,9 % до 15,0 % протягом 2010—2013 рр.) та скорочення частки осіб з базовою та неповною вищою освітою (з 17,3 % до 15 % протягом 2010—2013 рр.). Серед ключових проблем міграційної політики України О. П’ятковська виділила: слабке усвідомлення державою і суспільством проблеми міграції, відсутність основних стратегічних та програмних документів у сфері міграції, недостатнє нормативно-правове забезпечення та відсутність єдиного центрального органу державного регулювання усіх видів міграції та забезпечення реалізації базових функцій влади у цій сфері.

— к.філос.н. Сергій Головащенко (Національний  університет «Києво-Могилянська академія») у доповіді «Конфесійна культура господарювання та досвід українських спроб цивілізаційного вибору»,охарактеризувавши сучасні тенденції віросповідання різних народів, вказав на їх роль у соціальному, культурному і економічному житті світового співтовариства загалом та України зокрема. Доповідач зазначив, що наша держава дуже неоднорідна відносно релігійних традицій, що створює розбіжності у їх сприйнятті суспільством. Це в значній мірі впливає й на мотиви трудових мігрантів.

С.Головащенко зупинився на аспекті міграції населення у зв’язку з несприйняттям їх релігійних переконань на теренах проживання. Сьогодні такі процеси значно скоротилися, оскільки громадська думка в Україні стала більш толерантною до особливостей віросповідання. Доповідач звернув увагу присутніх на випадки корупції, що трапляються в конфесійному житті країни, наприклад, при виділенні землі для побудови храмів.

— к.соц.н. Інна Кодіна (Івановський державний університет, Російська Федерація) у доповіді «Можливості соціологічного аналізу міграційних процесів: досвід російських досліджень» зупинилася на ролі, яка відводиться соціології в аналізі міграційних процесів російськими науковцями, а також відзначила, що міграціології, як науці, в Російській Федерації не надається належна увага. Доповідач охарактеризувала методику соціологічного моніторингу міграційної ситуації, результати якого дозволяють здійснювати соціологічні опитування серед легальних і нелегальних мігрантів, проводити опитування місцевого населення щодо ставлення до мігрантів і міграції загалом.

І.Кодіна ознайомила присутніх з результатами опитування відносно зовнішньої міграції, проведеного у Російській Федерації, та закцентувала увагу на тому, що в Російській Федерації 66,4 % складає освітня міграція, вагомою є внутрішня трудова міграція, проблемою для мігранта є відсутність житла, а трудова міграція створює істотні труднощі для місцевих мешканців. Доповідач наголосила й на тому, що серед напрямів міграційної політики Росії важлива роль відводиться створенню позитивного іміджу мігранта.

— д.е.н., проф. Уляна Садова (Інститут регіональних досліджень НАН України) у доповіді «Мотиваційні чинники трудової міграції в експертних оцінках» наголосила на гострій актуальності та необхідності формування комплексної державної політики України у міграційній сфері та ознайомила присутніх із результатами експертного опитування щодо виявлення головних мотиваційних чинників зовнішньої трудової міграції, у т. ч. в регіональному аспекті.

— Анастасія Брик (Львівська комерційна академія) зупинилася на аспектах трудової міграції сільського населення України, зазначивши, що на сільських і периферійних територіях ця проблема складніша як через більші обсяги міграції, так і унаслідок впливу на погіршення їх соціально-економічного розвитку. Доповідач охарактеризувала інструменти державної політики регулювання зовнішніх міграційних процесів, що можуть бути апробованими в Україні та стосуються покращення інвестиційного середовища, розвитку туризму, підтримки молоді і формування соціальної інфраструктури, стимулювання ділової активності та підприємництва у видах економічної діяльності, характерних для територій сільських поселень.

Учасники круглого столу обговорили основні положення, висловлені доповідачами, та запропонували розробити механізми мінімізації передумов та зменшення негативного впливу зовнішньої трудової міграції на соціально-економічний розвиток України.

Збірник доповідей